Гра в житті дитини
Гра в життi дитини
"Давай пограємо!" - як нам знайоме це прохання дитини. І яку величезну радість вона відчуває, коли ми погоджуємося. Ми можемо побути хворим або продавцем, учнем або клишоногим ведмедиком. Зазвичай, граючи з малюком, ми слідуємо за його бажанням: вiн сам пояснює нам, що треба робити. А ми, якщо вже вирішили доставити задоволення, слухняно виконуємо всі вимоги.
Однак гра - це не тільки задоволення і радість, що само по собі дуже важливо. У грі дитина закріплює навички, якими нещодавно оволоділа, розвиває найважливіші сторони своєї психіки. Діти в грі відчувають себе самостійними, за своїм бажанням спілкуються з однолітками, реалізують і поглиблюють свої знання та вміння. Граючи, діти пізнають навколишній світ, вивчають кольори, форму, властивості матеріалу і простору, знайомляться з рослинами, тваринами, адаптуються до різноманіття людських відносин, і т.д. У грі розкриваються такі можливості, які ще не реалізуються у повсякденному житті. Це схоже на погляд у майбутнє. У грі дитина буває сильнішою, добрішою, витривалішою, кмітливою, ніж у багатьох інших ситуаціях. І це природно.
Дитина повинна співвідносити свої бажання з бажаннями інших дітей, інакше вона просто не буде прийнята в гру. Вона може вередувати з батьками, вихователями, але тільки не з партнерами у грі. Гра розвиває комунікативні здібності, треба навчитися встановлювати з однолітками певні взаємовідносини. Беручи ту чи іншу роль, малюк засвоює і необхідні для виконання цієї ролі норми поведінки, а не просто веде себе так, як захотілося в дану хвилину. Треба бути ніжною і турботливою у ролі мами або тата, добрим і уважним у ролі лiкаря, ввічливим і акуратним у ролі продавця.
Гра формує і пізнавальні здібності, і мову, і довільність поведінки. Як іноді буває важко малюку керувати собою, особливо своїми рухами. При цьому досить просто сказати незграбнiй дитині, що тепер вона буде зайчиком і повинна стрибати так, щоб її не почула лисиця, і всі її рухи стануть точними.
Приклад з практики. Малюки в садку імпульсивно грали один з одним. Кожен займався своєю справою: малював, готував обід, хитав ляльок, грав у магазин, та й просто бігав. Вони настільки були захоплені іграми, що навіть не звертали увагу на те, що в групі стояв неймовірний крик, який заглушав їх самих. На прохання вихователя вести себе тихіше, діти майже не реагували. Але тут дорослий голосно сказав: "Діти, давайте уявимо, що ми рибки в морі. Ми надуємо щічки і попливемо подорожувати. А як ви всі знаєте, риби не вміють розмовляти, вони мовчать, ніби набрали в рот води". І, звичайно ж, після цієї запропонованої гри, діти заспокоїлися і з великим задоволенням почали зображати риб. У групі запанувала тиша.
Колективна гра вимагає мобілізації всіх сил і можливостей: і фізичних, і розумових. Гра особливо вимоглива до розвитку мови дитини: вона має пояснити, у що і як хотіла б грати, домовитися з однолітком. Тому ті діти, які починають пізно говорити, або їх мова має порушення, відчувають труднощі в іграх з однолітками. У таких випадках слід якомога швидше підключати фахівців і виявляти причини порушення. Така ж ситуація складається, коли при зміні місця проживання дитина долає мовний бар'єр, починаючи говорити чужою мовою. Дуже важливо вчасно надати їй психологічну допомогу, інакше з нею майже ніхто не буде грати.
Гра бурхливо розвиває уяву: зі стільців споруджується поїзд, з кубиків - гараж. Дитина постійно імпровізує в грі, намагається задіяти всіх і вся навколо себе. Добре, коли дорослий допомагає придумувати сюжети, а головне - безпосередньо бере участь у грі. Цим він не просто доставляє радість, а допомагає в розвитку.
Діти, спостерігаючи за дорослими, прагнуть наслідувати їх у всьому, жити з ними на рівних, відтворюючи у грі те, що їм близько і цікаво (дії людей у побуті, трудові процеси, відносини людей один до одного, їх відпочинок, розваги і т. д.). У цих іграх важлива тема, зміст, послідовність відображуваних подій (шофер веде машину, льотчик - літак, мама вчить доньку, а не навпаки). Такі ігри називаються творчими, сюжетно-рольовими іграми. Вони притаманні після 3-4-х років.
Граюча дитина. Що може бути більш природним? Гра для дітей — це не просто розвага, а сама справжня життєва необхідність. Гра просто необхідна дитині для його повноцінного та гармонійного розвитку, придбання необхідних навичок — як побутових, так і навичок соціального спілкування. Крім того, ігри допомагають батькам творчо розвивати дитину. Так, наприклад, ігри для дітей для розвитку пам’яті допомагають малюкові навчитися концентрувати свою увагу, виділяти із загальної маси і запам’ятовувати необхідну інформацію.
Якщо говорити про таке явище, як розвиток дитини після року, гри не викликають особливих труднощів. А от до питання ігор дітей більш старшого віку необхідно підходити трохи більш ретельно. Одними з найбільш корисних ігор є так звані рольові ігри, в яких дитина виконує певну роль.
Здавалося б, гра в «дочки — матері», обожнювана усіма дівчатками світу, в яку грають вже, напевно, не одне століття, зовсім проста за своєю суттю і не несе особливої педагогічного навантаження. Однак, насправді, це перше враження оманливе і є величезним помилкою.
Саме в подібних рольових іграх відбувається соціальна адаптація дитини, її знайомство з укладом цього світу, пошук свого власного я. Подібні ігри для дитини просто необхідні, без них розвиток дитини буде значно відставати від розвитку його однолітків.
Крім того, поспостерігавши за рольовими іграми вашого сина чи дочки, ви зможете дізнатися багато нового про себе та інших навколишніх дитини дорослих. Діти дуже точно копіюють в іграх поведінку дорослих, і навіть їх інтонації. Можливо, поспостерігавши за розмовою дочки зі своєю лялькою, ви впізнаєте себе.
Вже довгий час дитячі психологи використовують рольові ігри як потужний засіб психокорекції та діагностики. Якщо дитина має будь — які психологічні проблеми, саме рольова гра дозволить фахівцю визначити, що турбує дитину. І все та ж рольова гра здатна виправити ситуацію.
Наприклад, якщо ваш малюк не хоче ходити в садок: плаче і навідріз відмовляється залишатися там, рольова гра в садок допоможе виявити, що турбує малюка. Може бути, у дитини виникли складнощі у спілкуванні з однолітками або ж навіть з вихователями. Як вже говорилося трохи вище, діти в рольових іграх дуже точно копіюють всі життєві ситуації, в які вони потрапляють.
Також рольові ігри здатні допомогти батькам впоратися з багатьма дитячими страхами. Ваш малюк боїться темряви? А може, він хвилюється перед першим походом в садок? Обіграйте лякаючу дитини ситуацію — дуже скоро малюк сам буде сміятися над своїми страхами.
Не менше значення рольові ігри грають і в підготовці дитини до змін у його житті або нестандартних ситуацій. Наприклад, маляті чекає перший раз в житті відвідати стоматолога, і він відчуває побоювання. Обіграйте візит стоматолога з лялькою. Ні в якому разі не варто забувати навіть про найдрібніші деталі, наприклад, носову хусточку. Діти дуже спостережливі в таких дрібницях.
Також за допомогою рольових ігор батьки можуть значною мірою підняти самооцінку своєї дитини. Ваш син або дочка соромляться перебувати в суспільстві однолітків, соромливі і нерішучі? Грайте з ним! Грайте багато і часто, обігруючи всі ті ситуації, в яких ваша дитина тушується. Дозвольте йому побути і однієї діючої стороною, і інший. У 90% такі ігри допомагають малюкам навчитися вести себе в різних ситуаціях, набути впевненості в собі.
Ігри, що розвивають здібності дитини
Роль гри у навчанні неможливо переоцінити. Навчання дитини в процесі гри проходить набагато цікавіше і продуктивніше, дитина займається набагато охочіше. В процесі гри дитина не тільки знайомитися з геометричними формами, квітами і розмірами, а й навчається читати і рахувати. Батькам не варто негайно кидатися і купувати найдорожчі дидактичні посібники.
Для знайомства малюка з цифрами та літерами ви можете використовувати звичайні картонні картки, які не складно зробити самостійно. Для їх виготовлення вам знадобиться щільний картон, кольорові маркери і прозорий скотч. Розріжте картон на рівні картки, напишіть на ньому букви і цифри. Можна також з картону склеїти кубики. Зверху обклейте картон скотчем — це додасть картками довговічність і дозволить дитині грати з ними навіть у ванній.
Однак батьки повинні пам’ятати про те, що навчання в процесі гри в першу чергу повинно залишатися грою. Ні в якому разі не можна примушувати дитину робити що — або проти його волі. Подібне насильницьке навчання може привести до абсолютно протилежного ефекту — можна відбити бажання вчитися на довгі роки.
У продажу на сьогоднішній день можна знайти ігри сприяють розвитку творчості дітей. Практично в будь-якому дитячому магазині іграшок батькам надано дуже широкий вибір:
Усілякі конструктори. Конструктори чудово розвивають логіку, спритність, образне мислення і дрібну моторику. Також в процесі збирання діти вчаться приймати свої перші самостійні рішення. Існує величезний вибір конструкторів для діточок різного віку — від однорічних крихт і до школярів.
Кубики. Діти дуже люблять всілякі кубики: пластмасові, дерев’яні, тряпочние, всіх кольорів і розмірів. Кубики також розвивають у дитини творчі здібності.
Розмальовки та кольорові олівці, як втім і гуаш, допоможуть вашому дитини самовиражатися, не обмежуючи себе. Крім того, малювання здатне зайняти увагу дитини на довгий час.
Це лише небагато що з того, що може бути цікаво і корисно вашій дитині. Головне, що необхідно пам’ятати батькам, це те, що участь батьків у будь-якій грі вкрай бажано, якщо не пряме, то хоча б непряме. Адже вашу увагу необхідно малюкові більше всього на світі!
Ігри для розвитку тактильно - рухових відчуттів
Гра «Чарівний мішечок». Розвиваємо вміння знаходити на дотик необхідний об'ємний предмет. У мішечок можна покласти парні предмети, які відрізняються однією ознакою (2 кульки - велика й мала, 2 палички -товста й тонка). Потрібно на дотик визначити предмет і назвати його ознаки, вказати з чого зроблений предмет (скло, метал, дерево, пластмаса, гума, тканина).
Гра «Впіймай мишку» - м'якою іграшкою (мишкою) торкатися різних частин тіла дитини, а дитина з закритими очима визначає, де іграшка.
Гра «Впізнай предмет». На столі розкладають різні об'ємні іграшки або невеликі предмети (брязкальце, м'ячик, кубик, гребінець, зубна щітка тощо) та накривають зверху тонкою, але щільною і непрозорою тканиною. Дитині пропонують через тканину на дотик визначити предмети і назвати їх.
Гра «Знайди пару» - два комплекти карток з різною поверхнею, обклеєних фактурним картоном, тканиною чи фольгою. Дитина шукає на дотик пару до запропонованої картки.
Гра «Тактильні мішечки» - мішечки з однакової тканини наповнені горохом, квасолею, гречкою, монетками, ґудзиками. Дитині потрібно впізнати що в мішечку, розкласти за розміром наповнювача.
Розвиток моторики і графомоторики
Зниження загального рівня активності у дитини з порушеним зором негативно впливає на розвиток моторної координації. Водночас саме в русі дитина отримує знання про якості предметів та явищ, дотиково обстежуючи їх.
Удосконаленню координації рухів сприяють різноманітні ігри та вправи з м'ячем. Розвитку дрібної моторики та м'язового тонусу руки сприяє малювання (штрихування в різних напрямах з різною силою натиску, розмальовки, обведення контуру, малювання за опорними точками, домальовування), ліплення. Нормалізувати тонус також допомагають ігри з гарячою та холодною водою, масажними колючими м'ячами, а також пальчикова гімнастика. Пальчикові ігри виконують разом з дитиною в повільному темпі і повторюють кілька разів.
Також корисні вправи спрямовані на сортування (намистинки, квасоля, горох, кукурудза), змотування ниток та робота з мозаїкою. Проявивши трохи фантазії, виготовити самостійно, або придбати у магазині різноманітні цікаві для дитини шнурівки, та тренувати її у застібанні ґудзиків, гачків, зав'язуванні стрічок, складанні мозаїки і конструктору.
Такі ігри та вправи легко виконувати вдома, адже можна використовувати будь який підручний матеріал: намистинки, камінці, ґудзики, квасолю, горіхи; нитки тощо.